З ІСТОРІЇ ЗАКЛАДУ
Перша писемна згадка про земську школу в селі Борщеві, побудовану на пожертви поміщиці Юлії Сергіївни Єремеєвої, датується 13 липня 1907 року, про що свідчить відповідний запис в журналі Радомишльської повітової управи у справах земельного господарства. Школу звели в мальовничому місці, на пагорбі, біля річки Коробочка. Один із її корпусів був призначений для навчання, а в іншому містилися квартири для вчителів та гуртожиток для учнів із віддалених сіл. Згодом на території школи було побудовано ще один корпус, який віддали під ремісниче училище, де готували столярів, ковалів та слюсарів.
Свого часу директорували: Максюта Микита Іванович, Губа Євдокія Прокопівна, Старжинський Федір Петрович, Зубленко Петро Микитович, Шпакович Леонід Костянтинович, Зубленко Степан Тихонович, Солтер Катерина Петрівна, Курята Броніслав Станіславович, Власенко Сергій Іванович, Бугай Олекандр Васильович. Нині навчальний заклад очолює Кириченко Віктор Васильович.
Гордістю школи є вчительські династії Музиченків, Зубленків, Солтерів, Лівончуків, Римарів, Павлюків та Цибків, загалом же за період інування навчального закладу в ньому працювало 137 викладачів.
В різні роки 9 учнів закінчили школу із золотою медаллю: Гарбаренко Ольга, Зубленко Антоніна, Кривошеєнко Олександр, Лаврик Микола, Масющенко Майя, Остапенко Лариса, Павлюк Оксана, Присяжнюк Надія, Солтер Тетяна та ще десятеро - із срібними.
Пам'ятає Альма-матер і своїх синів, як полягли на фронтах Другої Світової війни: Аляєва Олександра, Баранця Василя, Баранівського Анатолія, Баранівського Павла, Гаврилюка Петра, Галицького Григорія, Згурського Адама, Сухого Миколу, Тарасевича Антона, Тарасевича Володимира, Тарасевича Михайла, Ткаченка Данила, Філатовича Юрія, Хоменка Петра, Цвіка Івана, Щипанського Гаврила, Чудовського Андрія, Чудовського Миколу, Шевчука Василя, Шевчука Григорія та усіх тих, хто не повернувся до отчого дому...
Школа дала путівку в життя багатьом своїм дітям, які стали кандидатами і докторами наук, вчителями, лікарями, військовими, службовцями, юристами, будівельниками.Чимало з них віддали перевагу сільськогосподарським професіям та виробництву, як, наприклад, механізатор-орденоносець Руденко Костянтин. Доктором технічних наук став Лаврик Микола Іванович, доктором біологічних наук - Тугай Василь Андрійович, військовим аташе - Музиченко Сергій Миколайович, головою судової палати у Верховному суді України - Ярема Анатолій Григорович, – заслуженим учителем України - Огороднійчук Надія Григорівна, краєзнавцем, автором книг про рідне село та його мешканців - Згурський Валентин. Та найголовнішим є те, що майже усі випускники Борщівської Альма-матер стали справжніми людьми, якими по праву пишається і село, і школа, і Україна.
